Бачу, що це все надзвичайно важливо! Можливо, важливіше за усі разом взяті класичні предмети... Тут нема якоїсь конкретної методики. Просто перебувати поруч і розмовляти )) Цікавитись його емоціями, переживаннями. Озвучувати свої. Пояснювати стани-емоції Алінки. Тут все просто - скандалить, роздратована, значить велика ймовірність, що хоче спати ))) Або їсти, або пити. Або обіймашки )))
Обіймашок, тактильного контакту, масажів, боротьби, кидання подушками - цього всього я додала більше в минулому навчальному році. Бачу, що це неймовірно позитивно впливає на загальний стан, наші стосунки і на навчання )) Про це зараз багато почали писати - сенсорна інтеграція і всілякі інші розумні слова. Я зараз більше дію інтуїтивно, буду вдячна за якісь корисні поради-статті з конкретикою, может в мене кидати посиланнями )).
Дуже подобається дітиськам, коли роблю з них "будерброди", "піци", "хот-доги". Рецепт "піци" - спочатку на спині "замішую тісто", потім, його формую, зверху намащую соус, накладаю начинку (йдуть в хід подушки, м"які іграшки). Зверху сир (ковдра) (елементи пеленання). Потім запікаємо і їмо ))))
Подобаються і багатоповерхові бутерброди, де Назар - хлібчик, зверху подушка - ковбаса, ще зверху Алінка - сирочок і зверху подушка - другий хлібчик ))) Це все дуже весело!
Ну, ніхто не відміняв "рельси рельси, шпали шпали", "кую кую чобіток". Також є кінетичний пісок.
Від віку, звісно, подібні ігри можуть мінятись. Але ті, що я написала, об"єднують інтереси 8-річки і майже 3-річки )) Додаю це все практично за розкладом, кілька разів на день в різних формах. Дуже гарно відновлює, оновлює прив"язаність. А, як відомо, дитину, яка до тебе прив"язана, набагато легше вчити.
Ще я прихильник інтїтивного харчування. Тому даю Назару вибирати їжу, яку він хоче (з доступного переліку). Відчуває, коли голодний, коли не хоче їсти. Коли наївся. Так само, з питтям. Також холодно, жарко, зручно-не зручно. Це все може впливати на емоційний стан.
Вчимось розслаблятись - на ліжку купу подушок, і розслаблено падає на них. Уявляти себе вареною сосіскою, макарониною, яка спочатку тверда, а потім поступово вариться. Закривати очі, щоб почути звук, відчути смак. Навпомацки взнавати що у тебе в руках. Пишу, і сама нагадую собі цікавинки. Відчувати невагомість тіла в водіі, лежати на піску, відчувати його тілом. Купатись вночі в морі і дивитись на зорі )) Вчитись відчувати радість і задоволення тут і зараз ))
Проговорюємо в кінці для що засмутило, або що порадувало. Найяскравіші враження і відчуття. Взагалі, час ввечері перед сном - це дуже дорогоцінний час. Коли можна поговорити про найважливіше, дуже особисте, поділитись чимось особливим. Проговорити важкі моменти, емоції на протязі дня.
Майже ціле літо читали перед сном чудову книгу, яка дуже нам допомагала розібратись з емоціями, Г. Касдебке "Велика книга почуттів". На одну главу один вечір. Це були неймовірні розмови-подорож у світ почуттів. Спогади Назара і мої про різні ситуації з життя. Для нас ця книга неймовірно вчасно! Навіть шкода, що вона закінчилась... Щось би ще подібне знайти. Також буду вдячна за ідеї ))
Також, звісно, купа розмов на протязі дня. Це неймовірно цінно для мене! В тому числі, і розмови про Бога, створення світу, що написано в Біблії про різні ситуації. Про те, який Бог. Як він ставиться до наших емоцій... Все це органічно вплітається в наше життя. Ще раніше ми читали найкращу дитячу Біблію, яку я бачила "Ісус на сторінках Біблії". Усім рекомендую!
Говоримо також про безпеку, особистий простір, кола близькості. Це є в школі. Але у нас це обговорюється просто в процесі життя.
Ось тут більше про коло близькості:
http://school8zv.ucoz.ru/publ/quot_kola_druziv_quot/pochatok_roboti/58-1-0-376
Ось цим хотіла поділитись. Діліться також вашими думками, ресурсами і ідеями щодо цього! Це все область, в якій я сама вчусь, щось нове для мене, але дуже важливе. Що дозволяє краще розуміти себе і навколишній світ.
Немає коментарів:
Дописати коментар