3 місяць. 3 ч. Рутина і цікавинки

Початок, 1 частина - Цікаво чи по програмі?
Попередня 2 частина - Чому дома?

3 частина. Рутина і цікавинки. Практична сторона питання.

Про кількість завдань в день. Спочатку я не говорила які уроки на цей день, які завдання. Якщо я одразу оголошувала плани, Назар впадав в паніку "Ой як багато..." і взагалі переставав щось робити. Зараз я бачу, що йому вже зараз легше взнати "меню" на сьогодні, тоді він орієнтується скільки лишилось вчитись, бачить повну картину. Певним чином керує процесом, має можливість вирішити доробити завдання в інший день (на вихідних). Взагалі, хочу більше залучати Назара до планування уроків і своїх справ, але ще не зовсім знаю як це реалізувати.

3 місяці. 2 ч. Чому саме дома

Початок, 1 частина: Цікаво чи по програмі?

Частина 2. Наші цілі. Чим домашнє навчання відрізняється від шкільного, чому саме дома.

Є результати нашого домашнього навчання, які я бачу вже зараз. Те, заради чого, власне, ми забрали Назара зі школи.

- поступово пропадає страх зробити помилку. Він був дуже сильним у Назара. До цього ще садочок долучився  непогано, ну і 2 місяці школи дали своє. Червону ручку на смітник )) Доходило до плачів: "Я не піду завтра до школи, тому що я в прописах зробив помилку і вчителька підкреслись червоною пастою і посварить". Не хочеться, щоб моя дитина витрачала своє життя спочатку на набування страху зробити помилку в школі, а потім намагалась позбутись цього страху в дорослому віці на дорогих психологічних тренінгах.  В школі помилка = ти поганий, неуспішний, гірший за когось. За неї сварять. Це гріх )) І це не залежить від вчителя, така система, і невідомо коли вона зміниться. Насправді, люди, які бояться зробити помилку, часто так і проживають своє життя нещасними, нереалізованими, з нездійсненими мріями. Вони крок бояться ступити. Бояться піти з роботи, від якої нудить, бо а якщо я помилюсь. А той, хто не боїться робити помилку за помилкою, і продовжує йти далі, досягає успіху. Ми про це говоримо з Назаром. Помилки - наші друзі, які вчать нас. І всі помиляються, навіть вчителі ). Тільки заради того, щоб Назар не мав цього страху, варто було забрати його зі школи.

3 місяці. 1 ч. Цікаво чи по програмі?

Нарешті добралась до блогу ) Реальне життя вирує, затягує і лишає мало часу на віртуальне.
Пройшло майже 3 місяці домашнього навчання. Можу сказати, що ми вже практично адаптувались. І є багато про що написати. Вийшло аж 3 частини - дві філософські, одна практична.

1 частина. Цікаво чи по програмі?

Вчимось кожного дня, окрім вихідних. На канікулах також вчимось, але не так інтенсивно, по 1 уроку в день. Але - і це незаперечна перевага домашнього навчання - ми можемо собі дозволити іноді менше часу приділяти навчанню кілька тижнів, і, наприклад, готуватись до свята зустрічі зими. А можемо вчитись в інтенсивному режимі під час карантину, і піти вперед по програмі, в порівнянні з однокласниками.